Одним з головних питань, запланованих до розгляду на засіданні Уряду 6 листопада ц.р., був законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно державних соціальних стандартів і гарантій.

Цим законопроектом, розробленим Мінсоцполітики, фактично перекреслюється вся існуюча система соціального захисту, вибудувана за роки незалежності України. Соціальну політику пропонується передати практично в «ручне управління» КМУ, надавши Уряду право самостійно визначати і встановлювати основні соціальні стандарти і гарантії.

Ці зміни зачіпляють майже все населення, тому що утискають матеріальні права як працюючих, так і пенсіонерів, чорнобильців, сімей, які потребують соціальної допомоги і підтримки, інших категорій громадян, що може викликати справжній соціальний вибух. Адже лишніх коштів у держави і бізнесу ніколи не буває і тоді замість матеріального забезпечення людей хоча б на рівні мінімальних, базових потреб, все буде підлаштоване під фінансові можливості бюджету.

За словами Голови ФПУ Григорія Осового, такі кардинальні зміни, які пропонуються Урядом, а саме - відхід від законодавчого визначення державних стандартів, можуть бути застосовані лише в умовах воєнного стану, або надзвичайної економічної кризи. Проте, за всю історію незалежної України і навіть за умов світової фінансової кризи 2008 року, та нищівного падіння економіки 2014 р., (коли в державній казні майже не лишилося коштів) - навіть тоді український Уряд не пропонував подібних кроків по демонтажу системи соціального захисту. Зауважимо – не радянської, як це намагаються подати, а - сучасної, вибудуваної за останні роки з урахуванням міжнародних норм і європейських стандартів.

Єдиним прикладом, коли Уряду на початку 90-х років минулого сторіччя законодавчо було надано подібні повноваження, але тоді, дійсно, був надважкий стан – гіперінфляція та повністю розбалансована економіка.

Що відбувається зараз?

Протягом останніх трьох років в Україні спостерігається стійке зростання економіки, Урядом заявлено про оптимістичні перспективи економічного зростання на наступні 5 років – до 40% ВВП, прогнозується динамічне залучення інвестицій, створення мільйона робочих місць, тому вочевидь немає підстав, які б спонукали вдаватися до таких радикальних дій, які пропонує Мінсоцполітики у згаданому законопроекті.

- У нас, експертів, цей проект законодавчого акту викликав глибоке розчарування, а у людей напевне викличе гнів і протест, - наголосив Григорій Осовий.

Він нагадав, що в нашій країні на сьогодні ухвалено і діють закони про прожитковий мінімум, про державні соціальні стандарти і гарантії, про оплату праці, пенсійне і соціальне страхування. І це – вимога Конституції, згідно з якою наша держава є соціальною і правовою. А отже, відхід від сталої системи соціального захисту людей – є не тільки анти законним, а суперечить міжнародним нормам і Конвенціям, визнаним Україною.

Можливо, це було усвідомлено урядовцями, і документ за пропозицією Міністра соціальної політики Юлії Соколовської було знято з розгляду на засіданні Уряду 6 листопада, а його обговорення відтерміновано. Що, на переконання профспілок, є цілком логічним.

Схожу позицію висловив СПО об’єднань профспілок.

Адже, настільки глобальні зміни у системі соціального захисту, які стосуються практично кожного українця та їх родин, повинні широко обговорюватися суспільством, з соціальними партнерами, - сказав лідер профспілок. Українське суспільство вимагає підвищення стандартів життя, для чого і обиралась нова влада. Тому зусилля усіх її гілок мають спрямовуватись на забезпечення гарантованих Конституцією і законами України прав громадян, а не навпаки.

А, якщо без кінця урізати соціальні показники, то в решті-решт можна дійти до абсурду, коли Уряд ні за що не відповідатиме. При такому підході ним може управляти і кухарка. Хотілося б сподіватись, що і урядовці все це усвідомлюють. Нашим співвітчизникам потрібні ефективні рішення, тим більше за умов, коли у нас зарплата і пенсії є найменшими серед 42 європейських країн, а купівельна спроможність настільки низька, що це створює загрозу поширення бідності і взагалі веде до згортання виробництва товарів і послуг.

Для пошуку ефективних рішень потрібен діалог!

На цьому постійно наполягають профспілки.

 Прес-центр ФПУ