 |
Відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпПУ) при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. Якщо святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпПУ) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого днів. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день визначається графіком роботи закладу чи установи.
Згідно частини першої статті 71 КЗпПУ робота у вихідні дні забороняється. Разом з тим, законодавством передбачено можливість залучення окремих працівників, в тому числі і освітян, до роботи у вихідні дні.
Так, відповідно до частини 2 статті 71 КЗпПУ залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, а саме:
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено залучення працівників до роботи у вихідний день у зв'язку з виробничою необхідністю, про що також наголошується в листі Міністерства соціальної політики від 13.04.2012 № 123/13/133-12 року «Про роботу у вихідні дні».
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця і лише за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.
Згідно статті 72 КЗпПУ робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або додатковою оплатою за правилами, встановленими статтею 107 КЗпП України.
Так, робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
У такому ж розмірі (подвійному) провадиться оплата за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
При підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі (вихідні) дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену в закладі (установі). Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.
|
|
