Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо ïx соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.

Статтею 19 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).

При цьому згідно із частиною сьомою статті 22 Закону, якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини. 

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття 31 Закону).

 Лист Мінсоцполітики