Михайло ГОНЧАРЕНКО: «Педагогічні працівники не мають права безпосередньо збирати кошти»

 

Останнім часом рідко яка розмова в родинах, де є діти шкільного віку, обходиться без обговорення питання питань: яку суму в черговий раз доведеться викласти на потреби класу або внести як добровільну пожертву у фонд школи. Те, що тема ця наболіла, засвідчила й пряма редакційна телефонна лінія, гостем якої був голова Державної інспекції навчальних закладів України Михайло Гончаренко. Хоч повноваження цієї організації поширюються на багато сфер освітньої галузі, значна частина запитань наших читачів стосувалася саме цієї проблематики.

 

Катерина Никифорівна,

м. Черкаси:

 

— Михайле Федоровичу, чи може бути ліцей або школа засновником благодійного фонду?

 

— Відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», органи державної влади, державні комунальні підприємства, установи, якими, до речі, є і державний ліцей, про який ви говорите, не можуть бути засновником благодійної організації. Також засновником благодійної організації не дозволяється стати будь-яким іншим організаціям, що фінансуються з бюджету. Водночас заснувати благодійний фонд можуть громадяни України, інших країн, особи без громадянства, які досягли 18 років, і юридичні особи, що не фінансуються з державного бюджету.

 

Іван Іванович,

м. Київ:

 

— Мій онук навчається в одній із шкіл Оболонського району, де кошти на розвиток школи збирає класний керівник. Наскільки законно брати вчителям готівку в дітей?

 

— Це типова проблема. До нас батьки дуже часто звертаються щодо цього. Педагогічні працівники не мають права безпосередньо збирати кошти. Це грубе порушення ст. 56 Закону України «Про освіту». У постанові Кабінету Міністрів № 1222 від 4 серпня 2000 року зазначається, що благодійні внески можуть надходити до благодійного фонду школи на рахунок «Суми за дорученням» через банківську установу.

 

— Тобто можна відмовляти педагогічним працівникам у здачі коштів, я так розумію?

 

— Знаєте, це запитання двозначне: з одного боку, вони не мають права збирати ці кошти, але з іншого, один із обов’язків батьківського комітету і батьків — турбота про поліпшення матеріально-технічного забезпечення школи. Якщо є відповідне рішення батьківського комітету про збір благодійних внесків і вони мають можливість сплатити їх в установленому законом порядку на безготівковий рахунок благодійного фонду, що відкривають у банківських установах, то цю плату можна здійснювати.

 

Марина,

Львівська область:

 

— Ми, батьки, здаємо гроші на потреби класу. За них міняли вікна, робили косметичний ремонт тощо. Сума виходить чимала. Але керівництво школи нам постійно пропонує здавати гроші ще й у фонд школи. Скажіть, будь ласка, наскільки це правомірно і хто перевіряє діяльність цього фонду і чи перевіряють його взагалі?

 

— Те, що в межах школи вам рекомендують здавати кошти саме до благодійного фонду, а не збирають готівкою, — це плюс керівництву школи. А контролем за діяльністю благодійних організацій займаються відповідні органи виконавчої влади — щодо правильності зарахування та перерахування коштів; податкова інспекція — щодо правильності напрямків використання цих коштів з боку школи. Коли фонд перераховуватиме кошти вашій школі, перевірити правильність їх використання може допомогти також місцеве управління освіти і наша Державна інспекція навчальних закладів.

 

— Але коли ми щось робимо в своєму класі, то бачимо результат. Власне, ми практично на все даємо гроші, навіть на прибирання. А що саме робить шкільний фонд, нам узагалі не зрозуміло. Тому в мене виникло таке запитання. То вам можна написати?

 

— Якщо ви здійснюєте перерахування до цього фонду відповідно до ст. 22 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», то благодійник, який передає свої кошти й інші матеріальні цінності до благодійних організацій, повинен одержувати за першою вимогою звіт про напрямки їх використання. Бо благодійна допомога може здійснюватися як у вигляді коштів, так і за рахунок надання тих чи тих товарів чи послуг. Можливо, у вашому класі своїми силами можна якусь роботу зробити. Якщо звіт вам на вашу вимогу не було надано, то я раджу вам звернутися письмово до керівництва фонду, куди перераховують ці кошти, а якщо ні, то звертайтеся до органів управління освіти, а у крайньому разі — до правоохоронних органів. Бо відмова у наданні такого звіту — це порушення порядку діяльності благодійних організацій і фондів.

 

Андрій,

м. Київ:

 

— Скажіть, будь ласка, а якщо благодійні кошти батьків, зібрані на розвиток матеріальної бази школи, хтось використає не за призначенням, яка відповідальність за це буде?

 

— Відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», кошти повинні використовувати тільки за тими напрямками, які визначено в статутних документах благодійної організації. Якщо кошти використовували не за вказаними напрямками, а, скажімо, керівник навчального закладу чи хтось із керівництва привласнив ці кошти, то це порушення кримінального законодавства. Наприклад, є стаття 368 Кримінального кодексу, якою встановлено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Якщо порушують порядок утримання благодійних коштів і привласнюють зазначені кошти керівники державних чи комунальних навчальних закладів, то про ці випадки треба інформувати, відповідно, органи управління освіти і правоохоронні органи.

 

Вікторія РУДЕНКО,

м. Красний Луч:

 

— Чи варто домагатися права скасувати або хоча б зменшити «добровільні» внески у фонд школи, якщо більшість батьків із класу вважає, що за це наші діти обов’язково потраплять під репресії. Чи можна направити скаргу до міського відділу освіти на умовах анонімності?

 

— Якщо на умовах анонімності, то скаргу не будуть розглядати. Але нехай батьки не бояться звертатися з такими фактами і до управління освіти, і до нашої інспекції: їх ніхто примусити сплачувати благодійні внески не може. Водночас батьки теж мають бути зацікавлені поліпшувати матеріально-технічну базу навчальних закладів, якщо в них є така можливість. Це ж вкладання коштів у своїх дітей. Зрозуміло, коли в батьків немає такої можливості, а на них чинять тиск, то про такі факти треба інформувати обо?в’яз?ково й органи управління освітою, і правоохоронні органи.

 

Оксана,

м. Київ:

 

— Моя дитина наступного року йде до першого класу. Нам сказали, що потрібно внести «добровільну пожертву». Чи такий внесок обов’язковий? Як встановлюють таку суму? І чи мають право мою дитину не взяти до школи, якщо я відмовлюся платити?

 

— Благодійний внесок можна здійснити тільки на добровільній основі. Тим паче, якщо ви проживаєте в тому районі, до якого належить навчальний заклад, то вам у прийомі дитини до першого класу відмовити не мають права. Навіть коли ви хочете відвідувати спеціалізовану школу, єдиною умовою може стати співбесіда з дитиною за вашої присутності для визначення її здатності засвоювати той навчальний матеріал, який тут подають. Але, повторюся, не брати дитину до школи через несплату благодійного внеску ця школа не має права.

 

Наталія,

м. Харків:

 

— У нашій школі в позаурочний час учитель інформатики проводить для дітей класні комп’ютерні курси. Я хочу, щоб мій син їх відвідував. Наскільки законні ці курси і чи маю я право не сплачувати за них, оскільки щомісячно вношу кошти в благодійний фонд школи?

 

— Якщо йдеться про додаткові освітні послуги — заняття в гуртках, на курсах, факультативи з комп’ютерної підготовки, які виходять за обсяги навчальних планів, — то оплата таких послуг законна. Про це йдеться в постанові Кабміну № 796 від 27 серпня 2010 року, де також наводять перелік платних послуг, які можуть надавати навчальні заклади. Водночас благодійну допомогу не можуть зараховувати до платних послуг: це абсолютно різні речі, тому що благодійна допомога — це добровільна пожертва батьків для поліпшення матеріально-технічного забезпечення школи, вирішення якихось нагальних питань, а платні послуги — це надпрограмні заняття, які здійснюють з дітьми за бажанням батьків. Тобто благодійною допомогою перекривати законних платних послуг не можна.

 

Ніна Федорівна ГАЛЬЧЕНКО,

м. Полтава:

 

— Михайле Федоровичу, коли держава нарешті приведе у відповідність кількість навчальних закладів з їх матеріальним і фінансовим забезпеченням, щоб питання збору коштів на потреби класів узагалі не виникало? Тому що всім добре відомо, звідки вуха ростуть. Більшість звичайних бюджетних шкіл ледь животіють, а вчителі змушені робити ремонти в класах, забезпечувати учнів реактивами на уроках хімії, якось заохочувати старанніших з них до навчання. Хіба педагог мусить робити це власним коштом? Крім того, ви чудово знаєте, які в освітян зарплати, а влада лише обіцяє їх підвищити.

 

— Держава зацікавлена в оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Однак рішення щодо закриття, скажімо, школи, де навчається менш як десятеро дітей, які могли б здобувати набагато якіснішу освіту у великій школі в умовах реальної стимулюючої конкуренції серед своїх однолітків у сусідньому населеному пункті, ухвалюють тільки місцеві громади. І дуже часто такого дозволу вони не дають, навіть коли села компактно розташовані і діти можуть добиратися туди без підвезення шкільним автобусом. А про те, що вони позбавляють дітей права на рівний доступ до якісної, наголошую — якісної, освіти, ніхто з них не думає. А ми зобов’язані турбуватися про реалізацію вказаних прав наших маленьких громадян.

 

Людмила Павлівна СУШЕНКО,

Дніпропетровська область, селище Зоря:

 

— У нас склалася критична ситуація: дітей із кількох сіл не підвозять до школи, мотивуючи це відсутністю бензину. Допоможіть, будь ласка.

 

— Вам із цього приводу треба звернутися спочатку до районного управління освіти, селищної чи сільської ради. Якщо вони не допоможуть, тоді звертайтеся або в обласне управління освіти, або пишіть цю інформацію до нашої інспекції. Тоді ми вживатимемо заходів, щоб стимулювати і ваші місцеві органи самоврядування, і управління освіти для оперативного розв’язання цього питання.

 

Олександра,

м. Хмельницький:

 

— Планую віддати свою доньку наступного року до першого класу гімназії, але поспілкувавшись із батьками, дізналася, що туди треба складати іспит і робити благодійний внесок. Скажіть, будь ласка, чи може державний або комунальний заклад набирати на таких умовах на навчання дітей?

 

— Відповідно до закону, гімназія є загальноосвітнім навчальним закладом II–III ступенів з поглибленим вивченням окремих дисциплін певного профілю, тобто там мають навчатися діти з п’ятого по одинадцятий клас. Тож першого класу в гімназії бути не може. Початкова школа може бути при гімназії, до якої конкурсний відбір учнів не проводиться. Але щоб ви розуміли, це навчання не в гімназії, бо перших класів у гімназії не може бути. А підставою для зарахування чи не зарахування благодійні внески не можуть бути. Хоч, зрозуміло, якщо існує рішення батьківського комітету, а у вас є можливість надати матеріальну допомогу школі, щоб створити дитині кращі умови для навчання, то у ваших інте?ресах робити такі внески. Але виключно на добровільній основі й за наявності можливостей і бажання.

 

— Михайле Федоровичу, з якими ще запитаннями звертаються до інспекції громадяни?

 

— Що більше ми інформуємо громадськість про нашу діяльність через засоби масової інформації, то більше до нас звертаються із запитаннями, проханнями, скаргами. Скажімо, за яких умов дитина може поїхати навчатися за кордон, хоч це питання не нашої компетенції. Або розглядаємо скарги з приводу того, що в когось із викладачів менше педагогічне навантаження, а оплата праці однакова. Бувають трудові конфлікти, багато звернень щодо вищих навчальних закладів: правомірність зарахування на навчання на контракт чи бюджет, переведення з контракту на бюджет, колізії щодо відрахування і поновлення студентів тощо.

 

— Нерідко родини, які мають змогу обирати для своїх дітей навчальний заклад, не можуть визначитися. Чи існують у нас рейтингові дослідження шкіл?

 

— Питання рейтингів дуже важливе, зокрема і для загальноосвітніх навчальних закладів. Із цього приводу є відповідне рішення Кабінету Міністрів від 15 серпня і наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 27 вересня ц. р. Створено спеціальні робочі групи за напрямками, які нині доопрацьовують критерії оцінювання діяльності вищих та загальноосвітніх навчальних закладів. Ця робота має завершитися до травня наступного року і пройти відповідне громадське обговорення. Щоправда, апробація цих критеріїв частково вже проводиться в 10 областях. Зокрема оцінюються матеріально-технічний стан навчальних закладів, кадрове забезпечення, навчальні та наукові досягнення викладачів, студентів чи учнів тощо.

 

Тетяна,

м. Черкаси:

 

— Моя донька, учениця 5 класу, обідає у школі, за обіди я сплачую. Вже п’ять років як виховую її без батька. Скажіть, будь ласка, чи має право моя донька на пільгове безплатне харчування у шкільній їдальні? Якщо так, то які для цього потрібні документи?

 

— Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 19.06.2002 року №856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» із внесеними змінами (урядові постанови від 04.06.2003 р. №850 і від 19.06.2002 №856), діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до статті 19 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям», у повному обсязі забезпечуються безкоштовним одноразовим гарячим харчуванням. Для того, щоб отримати безплатне харчування, вам потрібно подати заяву на ім’я директора школи та довідку від органів соціального захисту населення.

 

Марія ВЛАСЕНКО,

Дніпропетровська область:

 

— Уже другий рік поспіль ми, батьки другокласників, допомагаємо матеріально нашому класу. Розумію, що поліпшую умови навчання саме для своєї дитини, але хотілося б знати, чи можна залучати кошти не тільки батьків, а, наприклад, підприємців-спонсорів. Поясніть, як це зробити.

 

— Відповідно до пункту 100 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 серпня 2010 р. №778, у загальноосвітньому навчальному закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти піклувальна рада та батьківський комітет, одним із завдань яких є зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу. Також відповідно до ч. 8. п. 4.1. розділу 4 примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки №440 від 02.06.2004 року, комітети мають право створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства.

 

Саме благодійні фонди мають право організовувати збирання пожертвувань і внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій; визначати обсяги благодійної допомоги. Порядок залучення, обліку та використання благодійних внесків до благодійного фонду визначаються у статуті благодійної організації.

 

Сергій КОЗАЧЕНКО,

Закарпатська область:

 

— Чи можуть працівники у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах примусово вимагати від батьків дітей оплату за їхнє перебування в цих закладах або за поліпшення умов навчання дітей?

 

— Відповідно до пункту п'ятого статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту», батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50% (у міській місцевості) та 30% (у сільській) від вартості харчування на день. Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, що їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму.

 

Згідно з пунктом 2.7 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 21.11.2002 року №667, плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством.

 

Оплата за надання додаткових освітніх послуг, обумовлених постановою Кабінету Міністрів від 27.08.2010 року №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальним закладам іншими установами і закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», здійснюється батьками відповідно до законодавства в разі їхньої згоди на отримання таких послуг.

 

Михайло СИРОТЕНКО,

м. Тернопіль:

 

— Шановний Михайле Федоровичу! Гадаю, нині у школі мало уваги приділяють фізичному розвитку дітей, що впливає на їхнє здоров’я. У мене двоє синів, і в них не завжди є можливість відвідувати спортивний зал після занять у школі. Як можна змінити таку ситуацію?

 

— Питання здоров’я школярів надзвичайно актуальне. Нині, згідно з новими стандартами освіти, з першого до одинадцятого класу збільшено кількість уроків фізичного виховання до трьох годин на тиждень. Один день, один урок — обов’язково на повітрі: прогулянка, невеличка розминка. У початковій школі — дві фізкультпаузи, дві-три хвилини просто порухатися.

 

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 31 серпня 2011 року №828-р схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012—2016 роки, що створить умови для розв’язання завдань подальшого поліпшення занять фізичною культурою і спортом відповідно до сучасних потреб економічного і соціального розвитку країни. Найважливішими з них є спорудження нових спортивних залів, майданчиків, басейнів.

 

Олена,

м. Кагарлик:

 

— На батьківських зборах ми вирішили здати по 300 гривень на ремонт школи. Ці кошти планують використати на придбання матеріалів та на оплату праці робітників. Але я з чоловіком можу також пофарбувати підлогу чи переклеїти в класі шпалери. Скажіть, будь ласка, чи маємо ми право не здавати гроші в благодійний фонд школи, натомість виконати певну роботу у своєму класі?

 

— Відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», благодійництво — це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у наданні матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Тобто благодійні внески можуть надаватися як у грошовій формі, так і у вигляді товарів, робіт, послуг. Тому вибір форми благодійної допомоги залежить від вашого бажання та можливостей. Ніхто не має права встановлювати вам форму, розміри благодійної допомоги. Це справа добровільна. Водночас якщо ви надали школі допомогу у вигляді певних робіт чи послуг, адміністрація навчального закладу має їх обліковувати відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17 серпня 1998 р. №1295 «Про затвердження Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт».

 

— Хто має право перевірити роботу благодійного фонду школи? Чи може зробити це Державна інспекція навчальних закладів?

 

— Благодійний фонд повинен бути створений і діяти правомірно, тобто як благодійна недержавна організація, що здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих громадян згідно із Законом України «Про благодійництво та благодійні організації». Згідно зі статтею 22 цього закону, контроль за діяльністю благодійних організацій, зокрема і порядком використання ними майна та коштів, призначених для благодійної допомоги, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їхньої компетенції.

 

Благодійники, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до благодійної організації, мають право одержувати на їхню вимогу звіт про використання зазначеного майна, коштів та цінностей. А якщо майно, кошти та інші матеріальні цінності передано за цільовим призначенням, звіт про їхнє використання благодійна організація подає благодійникові обов’язково.

 

Державна інспекція навчальних закладів здійснює контроль за діяльністю навчальних закладів та інших суб’єктів господарювання, що надають освітні послуги. Контроль за діяльністю недержавних організацій, які займаються благодійною діяльністю, до повноважень інспекції не належить. Водночас ДІНЗ України має право перевірити діяльність навчального закладу щодо залучення додаткових джерел фінансування та раціонального їх використання, дотримання навчальним закладом (державної та комунальної форм власності) вимог Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000 р. №1222 (із змінами), а також питання стосовно звітування керівника про використання благодійної допомоги.

 

«Пряму лінію» підготувала і провела

 Наталя БОРОДЮК,

«Урядовий кур’єр»

 

 

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mihajlo-goncharenko-pedagogichni-pracivniki-ne-may/