У статті 22, якою встановлено умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати, пункт 1 частини першої статті 22 закону викладено в наступній редакції: «тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві».

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію з 30 червня 2021 року.

У Пояснювальній записці є обґрунтування необхідності прийняття цього закону.

31 грудня 2020 року набрав чинності Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», який по суті започаткував систему реабілітації у сфері охорони здоров’я в Україні.

Проте, з прийняттям вищезгаданого Закону відбулися зміни до  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких із переліку страхових випадків виключено основний страховий випадок, за яким проводяться виплати Фондом соціального страхування України, а саме «тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві».

Отже, допомогу за таким страховим випадком після введення в дію цієї частини Закону з 30 червня 2021 року могли не отримати приблизно 2,5 мільйонів осіб.

Натомість внесеними змінами передбачено страховий випадок внаслідок: «тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві» за яким отримають допомогу лише 1,5% від загальної кількості застрахованих осіб, яким виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності протягом року, а це лише приблизно 33 тисяч осіб. Що значно звузило б права застрахованих осіб, та могло призвести до соціальної напруги.

Метою прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності)» є повернення прав застрахованих осіб у разі настання тимчасової непрацездатності за страховим випадком: «тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві».