«Затвердження і впровадження Державного стандарту базової середньої освіти – це продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах. Документ визначає структуру та зміст базової середньої освіти і передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема – під час оцінювання результатів та організації освітнього процесу. Стандарт базової освіти тісно пов'язаний зі Стандартом початкової освіти, оскільки продовжує ідею компетентнісного підходу та інших реформаторських засад», – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.

У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.

Перелік основних компетентностей виглядає так:

• вільне володіння державною мовою,

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,

• математична компетентність,

• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,

• інноваційність,

• екологічна компетентність,

• інформаційно-комунікаційна компетентність,

• навчання впродовж життя,

• громадянські та соціальні компетентності,

• культурна компетентність,

• підприємливість і фінансова грамотність.

Стандарт стане основою для розроблення типової освітньої програми для базової школи, яка складатиметься з варіантів типових навчальних планів та каталогів модельних навчальних програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами Закону «Про повну загальну середню освіту».

Державний стандарт також містить дані про загальний обсяг навчального навантаження учнів у базових навчальних планах, орієнтири для оцінювання навчальних досягнень та підходи до державної підсумкової атестації. Він містить 7 варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей, а також визначає рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

У документі немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції.

Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

Стандарт визначає вимоги до результатів навчання за 9-ма освітніми галузями:

1. мовно-літературною,

2. математичною,

3. природничою,

4. технологічною,

5. інформатичною,

6. соціальною і здоров’язбережувальною,

7. громадянською та історичною,

8. мистецькою,

9. фізичною культурою.

Стандарт базової освіти дозволить реалізовувати у школах ці освітні галузі різними шляхами – через навчальні предмети або інтегровані курси, а також гнучко розподіляти навчальний час для їхнього опанування.

Після затвердження Державного стандарту базової освіти стартує робота зі створення типової освітньої програми та модельних навчальних програм, відбудеться їх експертиза і затвердження. Паралельно відбуватиметься розробка системи оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти.

З вересня 2021 року розпочнеться пілотування навчально-методичних матеріалів у 5-х пілотних класах Нової української школи. Також на 2021-2022 роки заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.

За матеріалами – МОН