20 травня 2015 року у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України відбулися слухання на тему – «Підготовка проекту нової редакції Закону України «Про освіту»: концептуальні засади».
Метою заходу стало обговорення основних питань проекту нової редакції закону з метою його підготовки та внесення на розгляд Верховній Ради України.
Понад 130 учасників слухань – освітяни-практики, науковці, міжнародні експерти, народні депутати, представники від громадських організацій, профспілок, роботодавців – обговорювали норми статей законопроекту.
Профспілку освітян у обговоренні документу представили Георгій Труханов – Голова Профспілки працівників освіти і науки України, Сергій Романюк – заступник Голови, голова Харківського обкому Профспілки Лілія Дулуб, голова Київської міської організації Олександр Яцунь.
Предметом фахової дискусій стали питання удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти упродовж життя; створення системи забезпечення високої якості освіти на основі модернізації її змісту, педагогічних технологій та об’єктивного моніторингу результатів освітньої діяльності і чесної конкуренції в системі освіти; усунення невідповідності змісту освіти сучасним потребам особистості, суспільства і ринку праці; створення належного зв’язку між ринком праці та системою професійної та вищої освіти; соціальні гарантії педагогам; приведення структури освіти у відповідність до міжнародних стандартів.
Учасники у своїх виступах відзначали, що є певні здобутки у питаннях євроінтеграції та виконання зобов’язань щодо реалізації Болонської декларації й створено каркас нового нормативного поля функціонування освіти.
Відкриваючи засідання голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич підкреслила важливість спільної конструктивної роботи над документом задля його подальшого впровадження. «Перед українською системою освіти сьогодні стоять нові виклики і цілі. Тому потрібен новий закон про освіту, який ґрунтуватиметься на доробках громадянського суспільства, які цілком відповідають викликам часу», – підсумувала голова Комітету.
Освітяни та експерти у своїх зазначали, що за роки незалежності в країні була сформована національна система освіти, що зберегла надбання минулого та значний науково-педагогічний потенціал, який здатний суттєво вплинути на здійснення якісних змін у освітній сфері, її інноваційного розвитку. Так, було поширено нові навчальні технології – ІКТ, дистанційна освіта, інтерактивні методики, ухвалено новий закон «Про вищу освіту», запроваджено ЗНО тощо.
Проте, визначені напрями розвитку освіти не мали системного характеру, й наразі не утворюють цілісної державної політики у сфері освіти, зазначали представники громадських інституцій.
Зокрема, Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, доносячи консолідовану позицію організації зазначив, що не лише галузеві закони впливають на подальший розвиток світи. Вирішальний вплив у цьому процесі мають закон про держбюджет, Бюджетний кодекс, трудове, пенсійне законодавство, які сьогодні передбачають низку погіршень, скорочення працюючих, підвищення навантаження, інтенсифікацію праці тощо.
В Європі освіта є одним з пріоритетів для нових інвестицій – на чому акцентував увагу Єврокомісар з питань освіти та культури Тібор Наврачич – і, взявши євроінтеграційний курс, ми повинні брати приклад і вкладати ресурси в розвиток вітчизняної освіти.
«Однією з умов надання якісної освіти є наявність висококваліфікованих, високооплачуваних педагогічних працівників, що можливо лише при належному фінансовому забезпеченні галузі», – підкреслив очільник Профспілки. Зараз же, за словами Георгія Труханова, через невідповідність розміру базового окладу ЄТС середньостатистичний педпрацівник втрачає лише на ставці заробітної плати приблизно 700 гривень на місяць, а з урахуванням надбавок та доплат – 1400 гривень. Тому категорично не сприймаються наміри, засвідчені в концепції законопроекту, про узаконення умови оплати праці освітян на основі єдиної тарифної сітки, яка на сьогодні діє поза межами законодавчого поля.
Георгій Труханов також наголосив, що для забезпечення зміни системи оплати праці педагогів, недопущення зменшення її рівня необхідно передбачити в новому законі відповідні гарантії, але не нижче від передбачених статтею 57 чинного закону, що відповідатиме Конституції України. Це стосується як рівня посадових окладів, так і інших виплат, зокрема надбавок за вислугу років, винагороди за сумлінну працю, допомоги на оздоровлення тощо.
«Необхідно зберегти умови щодо оплати праці педагогів на основі тарифікації, не допустити збільшення навантаження, тривалості робочого часу, надання права на прийняття одноосібних рішень щодо оцінки праці працівників», – сказав він, – «…адже саме освіта є ключовим елементом будь-якого демократичного суспільства й індикатором його розвитку та успішності країни», – було підкреслено насамкінець виступу.
Учасники слухань у обговоренні висловлювали різні пропозиції та доповнення до проекту закону і щодо обдарованих дітей, дітей з особливими потребами, освіти доросли, неформальної освіти тощо.
На завершення понад трьохгодинних слухань Лілія Гриневич зазначила, що усі пропозиції, які надійшли чи були виголошені, будуть опрацьовані, а проект документу найближчим часом буде передано до Кабінету Міністрів України для подальшої розробки урядового закону.
