• Тепла зустріч колишніх працівників Сквирської допоміжної школи-інтернату

•          Незабутні хвилини радості відчули працівники Сквирської допоміжної школи-інтернату, які нещодавно зібралися на зустріч. І хоч минуло вже 20 років з часу закриття закладу - він живе, адже живуть ще люди, які десятки років тут не просто працювали, виховували дітей, а дійсно були  для них матерями та  батьками.
•         Зібралися  члени колективу, які щоденно  вносили у нелегку справу навчання та виховання дітей з обмеженими можливостями своє натхнення, свою душу, тепло своїх сердець: вчителі, вихователі,технічний персонал, працівники кухні та господарського двору, адміністрація. Привітання та душевні побажання, насичені щирістю та теплом прозвучали від директора школи В.М. Бабич, заступника  В.А. Зенцової, багатьох колег. 
•             Схвильовані виступи, спогади перемежовувалися задушевними піснями :
  

• "Посидим по-хорошему,
• Пусть виски запорошены,
• На земле жили-прожили
• Мы не зря..."                  
•           А невсипуща Катерина Остапівна Каюткіна присвятила колегам щемливі рядки своєї поезії "Зустріч", в яких, на думку автора,- основа і сенс людського життя.
•            Голова районної організації профспілки працівників освіти О. А. Нагула теплі привітання учасникам  зустрічі підсилив  трояндами кожній жінці, подякував колективу школи  за невтомну багаторічну працю, відмітив, що працівники інтернату свого часу відзначалися активною життєвою позицією, відповідальністю, згуртованістю та завзяттям у праці.                                                                    Присутні висловили також  слова вдячності за приємні хвилини щирого спілкування організаторам зустрічі  Н.М.Капітанюк та К.О. Каюткіній.
•              Хай щастить вам, дорогі друзі, а чудові миті нічим незамінного людського спілкування гріють ваші серця кожного дня...!

                                                                           В.В.Ткачук, колишній вихователь школи-інтернату